субота, 5 квітня 2014 р.

the special gift for my forbidden loneliness


Туди ж, куди ідуть дощі,
там де уже сховалося,
аж важко згадати, 
тепле усміхнене літо,
польові та гірські квіти,
замовкніть, нарешті, усі!..-
 у відповідь - тільки тиша
рідко бачуся із людьми,
дивно навіть з ними, вже нерідними,
говорити, та як у цю ніч не створити
чогось відчутно живого,
навіть якщо всі посеред міста
обходять, проходять повз,
дивляться у ці повні сухого відчаю очі
і думають про вчорашній десерт,
навіть якщо в них давно
охололо, померши. все - 
посміхайся їм, і у вічі також дивись, - 
на карту давно поставлене все.
   Гра триває.

Немає коментарів:

Дописати коментар